- сувор
- III[سوار]ниг. савор
Толковый словарь таджикского языка (в 2 томах). — Душанбе, НИИ языка и литературы им. Рудаки. Под редакцией Сайфиддина Назарзода. 2008.
сувор
Смотреть что такое "сувор" в других словарях:
СУВОР — Якуш Суворик, крестьянин. 1495. Писц. I, 197. Сувор Григорьев сын Жуков, москвитин. 1525. З. А. II, 163. Иван Сувор, сын московского отчинника. 1526. А. К. II, 354. Фома Сувор Петров сын, св. 1538. З. А. II, 165. Суворко Ушаков сын Онфимова,… … Биографический словарь
Сувор — Суворъ (иноск.) нелюдимъ (отъ суворый, вм. суровый «брюзгливый, сердитый»). Ср. Сказку: о «Суворѣ мученикѣ» … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
суворішання — я, с. Дія за знач. суворішати … Український тлумачний словник
суворішати — аю, аєш, недок. Ставати суворим, суворішим … Український тлумачний словник
сувор — (иноск.) нелюдим (от суворый вм. суровый брюзгливый, сердитый ) Ср. Сказку: о Суворе мученике … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
суворіти — ію, ієш, недок. Ставати суворим … Український тлумачний словник
суворіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
суворіше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
суворӣ — I саворӣ II [سواري] ниг. саворӣ … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
суворість — рості, ж. 1) Властивість за знач. суворий. 2) Суворе ставлення до кого , чого небудь, суворе поводження з кимсь. || Суворий вираз (обличчя, очей і т. ін.); суворий тон … Український тлумачний словник
